Благословити присутніх з напутнім словом прибули Екс-Глава УГКЦ  архієпископ Любомир, Святіший Патріарх Філарет (УПЦ КП), Архиєпископ Петро Мальчук,  Ординарій  Києвсько-Житомирської  Дієцезії, та представники інших конфесій, зокрема Духовного центру мусульман України, сестри монахині, студенти духовних закладів та цивільних.

У галузі паліативної допомоги та хоспісу своїм тридцятилітнім досвідом у лекційній формі ділився професор Міжнародного Богословського Інституту у Римі о. д-р Арнальдо Панґрацці.

P.S.  О. д-р Арнальдо Панґрацці  професор Міжнародного Богословського Інституту душпастирства у сфері охорони здоров’я  (м. Рим, Італія). Автор ряду книг і публікацій, а також спеціалізованих курсів для медичних працівників, волонтерів, капеланів на тематику основ догляду та допомоги пацієнтам, праці з сім’ями, члени яких страждають від тяжкої хвороби, праці з пацієнтами на термінальній стадії життя та їх родинами, та ін.. Кілька книг про опіку над важкохворими перекладені українською мовою і вчать медиків доглядати за людьми, які хворіють невиліковною недугою. Отець працює з важкохворими, багатьом допомагав аж до моменту смерті. Останні три десятиліття є учасником численних міжнародних та національних конгресів  та конференцій в Європі, Азії, США та Австралії, читав лекції у різних країнах світу, зокрема Італії, США, Іспанії, Чилі, Кореї.

Присутні на конференції мали можливість поділитися теоретичним та практичним досвідом у досягненні даної тематики: «НІ евтаназії – ТАК паліативній опіці», «Релігійні потреби особи з невиліковною недугою», «Служіння Церкви для людей в потребі», «Досвід по паліативній допомозі», «Погляд на життя та його завершення в сучасній православній традиції», «Досвід роботи духовного управління мусульман України з паліативними хворими» … а також взяти участь у екскурсії величезної картинної галереї навчального закладу «Великі українці».

О. д-р Арнальдо звернув увагу у своїх лекціях на теми «Духовні та релігійні потреби хворого і надання допомоги», «Зміна культури суспільства до смерті», «Цілісне лікування особи і духовно-психологічне консультування у паліативному лікуванні», а також ознайомив присутніх з курсом еннеаграмми.  Еннеаграмма – це одна з теорій особистості, що сприяє людині краще пізнати духовні та психологічні аспекти свого «я», таланти, а також негативні сторони. Програма є певного роду проектом відкриття і трансформації себе, який може бути використаний  у релігійних досвідах людини. Принципи енеаграмми співпадають з багатьма принципами християнської антропології: потреба свободи, трансценденція, співпережиття, особисте навернення через практичне втілення чеснот тощо. Включає в себе, навчитися сприймати іншу людину такою якою вона є, і вміти жертвувати себе задля іншого. Пізнати особистість, яку не вибираємо, але можемо її краще пізнати.

Учасником конференції від Одесько-Кримського Екзархату був ієрей Микола Квич  (м. Севастополь), досвід і знання з якої у майбутньому зможе застосувати у душпастирстві для  людей, що потребують допомоги чи опіки.

Історична довідка: http://www.npu.ua/
                            
Донедавна вважалось, що історія нашого університету веде відлік від 15 липня 1920р., коли формально утворився Київський інститут народної освіти (КІНО), що також носив ім'я М.П.Драгоманова. Але історико-педагогічні розвідки останнього десятиріччя, поглиблене вивчення відповідних архівних документів та матеріалів, проведені дискусії, наукові конференції та Круглі столи дають підстави для твердження, що вказана дата є формальною й фальсифікованою. Вона не враховує того факту, що створення КІНО мало більш глибоке історичне підґрунтя, уособлене в організаційних та інституційних формах систематичної підготовки світських вчителів у Києві, започаткованої ще у 1834 році Педагогічним Інститутом при Київському університеті Св. Володимира. Останній породив низку вищих Київських педагогічних навчальних закладів, наступність і спадкоємність еволюції яких до 1917 року жорстко контролювалась і забезпечувалась Міністерством народної освіти Російської імперії.
У 1920 році КІНО успадкував приміщення, професорсько-викладацький склад, бібліотеки і традиції підготовки вчительських кадрів Київського університету св. Володимира, Київського учительського інституту, Київських Вищих жіночих курсів, Фребелівського інституту дошкільної підготовки тощо. Тобто він став прямим наступником Педагогічного інституту при Університеті св. Володимира, спадкоємцем якого сьогодні є Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова.
Датою заснування НПУ має вважатись 21 листопада (4 грудня за новим стилем) 1834 року.

Виконавчий директор ВГО Українська Лiги сприяння розвитку палiативної та хоспiсної допомоги Леся Брацюнь

о. д-р Арнальдо Панграццi

о. д-р Арнальдо Панграццi та о. мгр. Микола Квич