Великоднє послання Владики Михаїла (Колтуна), керівника Департаменту Патріаршої Курії Української Греко-Католицьої Церкви у справах душпастирства силових структур України, військовослужбовцям Збройних Сил та інших військових формувань України

Шановні військові керівники усіх рівнів, командири військових підрозділів, рядові Збройних Сил України, інших військових формувань України, працівники та члени їхніх родин, миряни, дорогі Браття і Сестри!

Христос Воскрес!                                               Воістину Воскрес!

Ісус Христос прийшов до нас в життя, щоб ми мали життя в собі сповна (пор. Ів. 10, 10). Але ми усі успадкували схильність до гріх і цей спосіб життя в грісі іде всупереч нам. Він не дає нам себе відкрити до життя. Мотивація наших дій часто переслідується гріхом. Гріх своїми печальними наслідками порочить наш Божий образ і Божу подобу. Святий апостол Павло говорить, що він в собі бачить іншого чоловіка з гріховними склонностями (пор. Рим. 15-25). Так само діється і в нас.

Своїми гріхами ми спотворювали Божу волю і наше з ним відношення. Знаючи нашу немічність, Він бере наші гріхи на хрест, щоб перепросити Небесного Отця і дати свій викуп за нас своєю хресною смертю. І так як Він своєю любов’ю у хресній жертві викупив нас з гріху, так своєю любов’ю у воскресінні продовжує нам допомагати: «Без Мене нічого не зможете робити» (Ів. 15, 5). Отже, «просіть, і дасться вам, шукайте , і знайдете; стукайте,  і відчинять вам» (Мт. 7, 7 ).

Христос воскрес. Тепер для нас появилася нова надія на життя. Ісус Христос той, що переміг злобу гріха на собі. Він нам вселяє запевнення, що і в нас Він створить цю перемогу, лиш би ми повірили в Нього і повірили в себе. Наше життя має можливість ці переміни засвоїти у собі. Він приходить, щоб плачучих потішити, хворих оздоровити, спраглих напоїти, убогих вивищити, те що нам бракує в житті, щоб задовольнити; те що ми прагнемо в житті, що годиться з Божою волею, щоб нам дати і наповнити наше життя своєю дією і силою, і ласкою. І тому ми в житті, те що Бог дає своєю ласкою, маємо приймати і виражати свою надію на успіх, щоб довір’я в дар Божий ніколи не втрачати. Наші сподівання на людей часто зневірюють нас, бо всі ми немічні. Але надія  на Господа, який запевнив нам свою любов, ніколи не зрадить. Бо перетерпівши нас грішних,   в  час нашого покаяння і любові Господь нам прихилить свої ласки.

Маючи таку віру, можемо включитися в процес довірливих взаємовідносин з Богом, щоб відкрити для себе життя з його реальними можливостями, які Бог передбачив дати нам, щоб ми дивувались, який щедрий є Господь для грішників, які каються і для тих, котрі його люблять. 

В час, коли ми святкуємо Христове Воскресіння, а воно охоплює ціле наше життя, направмо наші християнські зусилля до Нього, щоб Він нам заявився своєю ласкою і дав нам усе, що потрібно в житті для життя, щоб радість наша була повна. Ми стоїмо перед проблемами, як особистими, так і суспільними і маємо можливість їх вирішувати, закликаючи до цього Переможця Життя і Смерті. Ми Йому є дорогі, ми є Його образ і подоба. Він нам свою любов запевняє. Тому радіймо святом, що Христос воскрес і для нас живе, щоб ми в житті досвідчили плодів його любові.

Ми цього року відзначаємо пам’ять життя і служіння Патріарха Йосифа Сліпого, який надію на Господа випробовував 18 років у в’язниці, таборах і засланнях. Господь увінчав його віру тим, що ми бачимо, що ми чуємо і зміряємо до майбутнього нашої Церкви. Церква вийшла з гробу і ми є цього свідками. А що ще потрібно від нас, то будьмо жертовними і вірними Христовим ідеалам і нам воздасться в житті у радості.

Пресвята Богородиця довірилася Богові і, пройшовши через терпіння, в Її житті Божа благодать творила радість: «Величає душе моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм» (Лк. 1, 46-47). Рівно ж, і ми будьмо ревними послідовниками та тримаймося віри святих і в нашому житті сповниться усе, до чого ми зміряємо.

Благословення Господнє на Вас!